Поговоримо, Боже?

Я - людина. Женя. Я - душа, яка є частинкою Бога. 

Я прийшла в цей Світ, щоб отримати певний досвід. Мене готували до цього з самого народження.
Я улюблена дитина Бога, як і усі інші Його діти.
Він грався зі мною, допоки я була здатна це чути. А перестала, коли почала вчитися тому, заради чого прийшла.

Я не знала ні законів цих уроків, ні правил гри, під назвою "життя" і саме тому вони мені здавалися жорстокими.

І я не хотіла вчитися. Тому мої уроки приходили знов і знов. І коли вони приходили, я почувалася роздавленою, зломленою і приниженою.

В найважчі хвилини, коли я лежала на ліжку\підлозі\траві, я знову чула Тебе, Боже. Ти знову приходив до мене, як у дитинстві. Погратися.

І я вважала це жорстоким лицемірством.

Дурненька. Я не хотіла бачити і визнавати те, що відбувалося знову і знову. Проте у всьому звинувачувала Тебе.

Саме ця нестерпна, накопичена біль, це відчуття Твоєї жорстокості і несправедливості, дало мені сили піднятися і захотіти зрозуміти закони Твоєї гри.

Мені набридло бути грушею для биття.

Я вчилась нестримно і з повною віддачею, яку мені давала ця внутрішня лють на Тебе.

І врешті-решт я все зрозуміла.

Ти навчив мене і все показав, коли я була готова.

І я побачила твоє істинне ставлення.

Я усвідомила Тебе такого безпристрасного і всеприймаючого.
Я ЗРОЗУМІЛА, ЯК ВЧИТИСЯ!

І це виявилось так просто...

Коли я озираюсь на весь свій шлях, бачу як Ти допомагав мені. Я розумію тепер, що Ти був зі мною ЗАВЖДИ. Адже неможливо, щоб ми були роздільні.

Можливості мого усвідомлення колосальні, їх важко зрозуміти до кінця.

Але я пробую, вчу і опановую ті нові вміння, що вже є зараз.

Я тільки починаю свідомо жити з розумінням Твоїх законів. І та тиха мова, якою ти говориш до мене, стає дедалі виразнішою.

Люблю тебе. Женя.

__________________________________________________

let's talk, God

I am - human. Genia. I am - the soul which is a part of God.
I came into this world to get some experience. I was prepared for this from birth.
I loved child of God, like all his other children.
He played with me until I was able to hear it. And ceased in the beginning to learn why, for what came.

I did not know any laws of lessons or rules of the game called "life" and that is why they seemed to me cruel.
I did not want to learn. Therefore my lessons came again and again. And when they came, I felt crushed, broken and humiliated.
In the most difficult moments, when I was lying in bed \ floor\ grass again I heard thee, O God. You came back to me as a child. To play.
I thought it cruel hypocrisy.
Fool. I did not want to see and recognize what was happening all over again. However, in all blamed you.

This is unbearable, the cumulative pain, the feeling of Your cruelty and injustice, has given me the strength to get up and want to understand the laws of Your Game.
I'm tired of being a whipping bag.
I learned rapidly and with full dedication, which I gave this inner rage on you.

And eventually I understood everything.
You taught me everything showed when I was ready.
I saw your true attitude.
I realized you such a dispassionate and one who takes all "precents".
I learned how to learn!
And it was so easy ...

When I look at all my way, I see as You helped me. I realize now that You were always with me. It is impossible for us to be separate.

Opportunities my tremendous awareness, they are hard to see through.
But I try, learn and master the new skills they already have now.
I'm just starting to consciously live with an understanding of Your law. I and quiet language that you speak to me, becomes more pronounced.
Love you. Genia.

Сторінка facebook